Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (35)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Несен А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 49
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Несен А. О. 
Транспорт ліпідів лейкоцитами та ліпопероксидація при коморбідності хронічних хвороб нирок та атеросклерозу [Електронний ресурс] / А. О. Несен // Український терапевтичний журнал. - 2012. - № 3-4. - С. 93-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2012_3-4_17
В результате долговременного действия экстремальных факторов экзо- и эндогенного происхождения проявляются общие патологические процессы, которые объединяют патогенез хронических болезней почек (ХБП) и атеросклероза, а именно - наличие синдрома липопероксидации на фоне эксцесса антиоксидантной защиты и нарушений процесса транспорта липидов лейкоцитами. При активации перекисного окисления липидов (ПОЛ) на фоне эксцесса антиоксидантной системы реактивные формы кислорода способствуют высвобождению протеолитических ферментов, лейкоцитов, что приводит к повреждению гломерулярной базальной мембраны, белково-липидных комплексов цитомембран, угнетению клеточного иммунитета и развитию ишемии почечной паренхимы. Выявленные патологические изменения уровней малонового диальдегида и SH-групп в плазме крови при коморбидности ХБП и атеросклероза указывают на наличие лавинообразной реакции переокисления на фоне угнетения антиоксидантной защиты. Центральная роль в развитии воспалительного процесса при коморбидности ХБП и атеросклероза принадлежит нейтрофилам, моноцитам и оседлым макрофагам моноцитарного происхождения. Эти клетки принимают участие в процессах ПОЛ, поражают сосудистый компонент почки, модифицируют липопротеиды, которые проникли в ткань, и способствуют миграции следующих эшелонов лейкоцитов в очаги поражения. В результате дезорганизации биокатализа нарушаются окислительно-восстановительные процессы, что приводит к накоплению различных продуктов промежуточного обмена. Это способствует нарушению клеточной кооперации и может служить кардинальным фактором прогрессирования коморбидной патологии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 348.935 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Несен А. О. 
Проведення рутинної оцінки кардіоваскулярного ризику та розрахунку індексу CHARLSON при цукровому діабеті і коморбідності [Електронний ресурс] / А. О. Несен, В. А. Чернишов, О. Б. Тверетінов, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо, О. В. Чирва // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 169-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__49
Фахівцями в усьому світі визнано той факт, що коморбідність і мультиморбідність - кардинальні проблеми сучасної медицини. Коморбідність і мультикоморбідність можуть суттєво впливати на діагностику та лікування. Мета дослідження - проведення на індивідуальному рівні рутинної оцінки кардіоваскулярного ризику та розрахунку індексу Charlson у разі цукрового діабету та коморбідності. Своєчасно проведений розрахунок Charlson index - comorbidity score з урахуванням кардіоваскулярного ризику надає змогу на практиці застосовувати інтегральний (мультидисциплінарний) терапевтичний підхід і переконливо аргументує важливість і необхідність на індивідуальному рівні обліку коморбідності в осіб підвищеного кардіоваскулярного ризику для прогнозування виживаності та визначення ефективної терапевтичної стратегії, спрямованої на модифікацію всіх потенційних факторів ризику та неприпустимість поліпрагмазії. ДУ "Інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України" приступив до початкового етапу проведення популяційного дослідження поширеності коморбідності серед стаціонарних пацієнтів високого кардіоваскулярного ризику. Планується проведення стандартизації одержаних даних відповідно до світової стандартизації досліджень коморбідних патологій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.228 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Фадеенко Г. Д. 
Коморбидность функциональных заболеваний органов пищеварения и нейроциркуляторной дистонии у лиц молодого возраста [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадеенко, А. А. Несен, О. В. Чирва // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 187-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__54
Освещено современное состояние проблемы коморбидной патологии, этиопатогенетических факторов развития функциональных нарушений вегетативной нервной системы и органов желудочно-кишечного тракта у лиц организованной студенческой популяции. Представлены основные результаты исследования частоты встречаемости клинических вариантов сочетания нейроциркуляторной дистонии и функциональных заболеваний органов пищеварения среди молодых. Уделено внимание таким наиболее значимым триггерным факторам коморбидной функциональной патологии, как образ жизни, режим питания и психоэмоциональное состояние.
Попередній перегляд:   Завантажити - 376.965 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Чернишов В. А. 
Фібриляція передсердь при коморбідності хронічної хвороби нирок та хронічній серцевій недостатності: вікові аспекти [Електронний ресурс] / В. А. Чернишов, А. О. Несен // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 199-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__57
Мета роботи - уточнення вікових особливостей коморбідного взаємозв'язку між зниженням функції нирок у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) та фібриляцію передсердь (ФП). Проаналізовано 229 історій хвороб пацієнтів високого та дуже високого кардіоваскулярного ризику (113 чоловіків і 116 жінок) віком від 30 до 70 років з гіпертонічною хворобою II - III стадії, 2 - 3-го ступеня, з яких у 103 (44,9 %) осіб виявлено хронічну хворобу нирок (ХХН) I - II стадії. На підставі аналізу результатів стаціонарного обстеження пацієнтів встановлено, що у разі ХСН порушення функції нирок трапляється серед 41,7 % осіб літнього віку [середній вік 68 років]. Серед осіб із ХСН, асоційованою із ХХН, у літньому віці переважають жінки, у той час як у разі ХСН зі збереженою функцією нирок - чоловіки. Наявність у пацієнта ХХН обтяжує клінічний перебіг ХСН у літньому віці, що підтверджується існуванням зворотного кореляційного зв'язку між ШКФ та віком (r = -0,4; p << 0,001), а також ФК ХСН (r = -0,39; p << 0,001). До особливостей клінічного перебігу ХСН, асоційованої з ХХН в осіб літнього віку, слід винести частіше виникнення МР і ФП на тлі протеїнурії. Зроблено висновок про те, що в пацієнтів літнього віку ХХН має розглядатися як стан, що загрожує виникненню ФП.
Попередній перегляд:   Завантажити - 278.387 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Несен А. О. 
Поліфакторний діагностично-­лікувальний підхід та оцінка кардіоваскулярного ризику з урахуванням комор бідності [Електронний ресурс] / А. О. Несен // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 3. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 316.696 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Фадєєнко Г. Д. 
Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — ключові питання сучасної медицини [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, А. О. Несен, В. А. Чернишов, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 102-107 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_1_19
Рассмотрены актуальные вопросы современной медицины - коморбидность и кардиоваскулярный риск. Специалистами во всем мире признан факт того, что коморбидность - кардинальная проблема современной клинической медицины. Полиморбидность патологий, как правило, обусловливает значительные изменения классической клинической симптоматики течения заболеваний. Поли- и коморбидность может оказывать существенное влияние на диагностику и лечение. Коморбидность патологий за определенный временной промежуток может радикально определять маркеры риска, факторы риска, абсолютный риск, конечные точки, смертность. ГУ "Институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины" приступил к начальному этапу проведения популяционного исследования распространенности коморбидности среди стационарных пациентов высокого кардиоваскулярного риска. Планируется проведение стандартизации полученных данных в соответствии с мировой стандартизацией исследований коморбидных патологий на основании расчета индекса коморбидности Чарлсона.
Попередній перегляд:   Завантажити - 122.846 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Самохіна Л. М. 
КальпаЇни в системі протеїназа-інгібітор протеїназ при гіпертонічній хворобі і хронічній хворобі нирок [Електронний ресурс] / Л. М. Самохіна, І. І. Топчій, А. О. Несен // Світ медицини та біології. - 2011. - № 3. - С. 116-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2011_3_35
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.071 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Несен А. О. 
Хронічні неінфекційні захворювання: акцент на коморбідність і підвищений кардіоваскулярний ризик [Електронний ресурс] / А. О. Несен // Український терапевтичний журнал. - 2014. - № 2. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2014_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 97.639 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Несен А. О. 
Специфіка змін в нейтральних ліпідах при коморбідності хронічної хвороби нирок та атеросклерозу [Електронний ресурс] / А. О. Несен // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2011. - Вип. 6. - С. 232-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2011_6_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 210.706 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Несен А. А. 
Качество жизни больных высокого кардиоваскулярного риска с коморбидной патологией [Електронний ресурс] / А. А. Несен, В. Л. Шкапо, М. Н. Грунченко, О. В. Чирва // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2014. - Вип. 4. - С. 234-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2014_4_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.818 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Несен А. В. 
Асоціація з Європейським Союзом і перспективи розвитку українських сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / А. В. Несен // Економіка АПК. - 2015. - № 2. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2015_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 170.325 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Денисенко В. П. 
Контроль ниркової гемодинаміки у хворих на діабетичну нефропатію методом доплерографії [Електронний ресурс] / В. П. Денисенко, І. І. Топчій, А. О. Несен, В. В. Мазій // Український журнал нефрології та діалізу. - 2009. - № 1. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2009_1_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 187.327 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Фадєєнко Г. Д. 
Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх хвороб [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, А. О. Несен // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_2_3
Мета роботи - визначення епідеміологічної ситуації відносно основних хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) в організованій та неорганізованій популяціях Харківського регіону й розробка інтегративної патогенетичної, діагностичної та терапевтичної системи оцінки коморбідності у хворих підвищеного кардіоваскулярного ризику (КВР). У дослідженні використано клініко-інструментальні, лабораторно-біохімічні, статистичні методи. У Харківській області за період 2008 - 2012 рр. щодо серцево-судинних захворювань (підвищений КВР) відсутня позитивна динаміка показників здоров'я. Підвищений КВР, як правило, супроводжує коморбідність, а з віком кардинальною причиною коморбідності стає атеросклероз. Існує негативна демографічна тенденція до збільшення кількості складних захворювань, більшість яких належать до категорії із задовільними та незадовільними результатами лікування, як ближчого, так і віддаленого періодів. Під час оцінки коморбідності серед хворих підвищеного КВР (n = 237) визначено: комбіновані стани і вікова оцінка (Combined condition and age-related score) - (<$E5,31~symbol С~0,09>) бала; індекс коморбідності Чарлсона (Weighted index of comorbidity Charlson) - (<$E4,82~symbol С~0,15) бала. У пацієнтів підвищеного КВР з коморбідністю встановлено достовірне (p << 0,001) зниження практично всіх оцінок за показниками якості життя. За коморбідності патологій прогнозування результатів терапії є надзвичайно проблематичним. Для стратифікації КВР у разі коморбідності та під час визначення тактики ведення пацієнта лікар має володіти широким спектром знань. Висновки: стрімкий техногенний розвиток, економікосоціальні проблеми на тлі погіршення природного навколишнього середовища визначають вочевидь реальні зміни в медичній практиці: виділяється провідна роль коморбідності (мультиморбідності), що потребує більш скрупульозних досліджень та розробки нових стратегічних підходів до діагностики та лікування пацієнтів з наявністю декількох значущих захворювань (патологічних станів). Тому сьогодні та в майбутньому є безсумнівною провідна інтегративна роль терапії внутрішніх хвороб, здатна взяти на себе міждисциплінарний координаційний менеджмент вузькоспеціалізованими медичними фахівцями. Вочевидь, базисом для розробки посібників з діагностики та терапії внутрішніх хвороб мають бути інтегровані міжнародні результати медичної науки та практики з ідентифікації комбінацій (коморбідності) найбільш поширених ХНІЗ, що мають серйозні наслідки на популяційному рівні. Для розв'язання цих невідкладних питань потрібен науково обгрунтований консенсусний підхід.
Попередній перегляд:   Завантажити - 122.315 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Несен А. О. 
Особливості лікування синдрому подразненої кишки в осіб організованої студентської популяції [Електронний ресурс] / А. О. Несен, О. В. Чирва // Український журнал з проблем медицини праці. - 2015. - № 2. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2015_2_8
Студентство належить до групи підвищеного ризику розвитку поєднаної функціональної патології, що зумовлено комплексом таких несприятливих факторів як постійне розумове та психоемоційне напруження, інформаційний стрес, недостатня матеріальна забезпеченість, необхідність поєднувати навчання з роботою, часті порушення режиму праці, відпочинку та харчування, куріння, споживання алкоголю. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування синдрому подразненої кишки (СПК) в осіб організованої студентської популяції шляхом додаткового призначення у складі комплексної терапії рослинного препарату іберогаст. Обстежено 305 осіб, у тому числі 181 (59,3 %) жінку і 124 (40,7 %) чоловіків, середній вік - (<$E20,8~symbol С~0,1>) років. Усіх обстежених було розподілено на 2 групи: I - хворі на СПК 6,6 % (20 осіб), II - хворі на "синдром перехрестя" функціональних захворювань органів травлення (ФЗОТ) - 5,2 % (16 осіб). Пацієнтам із СПК проводили немедикаментозне лікування, що включало модифікацію тригерних факторів способу життя та харчування. Залежно від призначеного медикаментозного лікування пацієнтів було розподілено на групи: лікування "A" (n = 18) - комбінована терапія з призначенням немедикаментозних заходів, дієти lowFOD-MAPs, фітопрепарату іберогаст і за потреби з 4 тиж, пантопразолу в дозі 20 мг двічі на 1 добу й ітоприду гідрохлорид у дозі 50 мг тричі на 1 добу; лікування "B" (n = 18), що відрізнялося відсутністю додаткового призначення фітотерапії. Тривалість лікування склала 8 тиж. СПК було виявлено в 11,8 % обстежених осіб, у 44,4 % хворих на СПК встановлено "синдром перехрестя" ФЗОТ. На 28-му добу лікування всі особи відмічали покращання самопочуття й зниження інтенсивності скарг з (<$E210,1~symbol С~11,3>) до (<$E96,8~symbol С~7,2> бала за шкалою IBS-SSS (r = 0,776, <$Eroman p~<<~0,001>), на 56 добу - до (<$E35,6~symbol С~4,2>) бала (r = 0,601, <$Eroman p~<<~0,001>). Під час оцінки показників сумарного бала IBS-SSS через 4 тиж терапії встановлено кращу терапевтичну відповідь у хворих у групі лікування "A" (<$E83,6~symbol С~8,8>) у порівнянні з (<$E110,0~symbol С~10,7>) бала IBS-SSS у групі терапії "B" (p = 0,066). У пацієнтів, які додатково одержували іберогаст, сумарний бал IBS-SSS знизився на (<$E64,9~symbol С~2,2>) % (28 доба), у той час, як у пацієнтів лікування "B" даний показник був значно меншим - (<$E43,3~symbol С~2,0~%,~roman p~<<~0,001>. Порівняння сумарного бала IBS-SSS на 56-ту добу терапії не виявило достовірних відмінностей у досліджуваних групах. Проте відсоток динаміки сумарних балів IBS-SSS за курс терапії значно відрізнявся - (-(<$E88,7~symbol С~1,8>) у групі лікування "A" і (-(<$E78,3~symbol С~2,3>) % у групі лікування "B", p = 0,001. Висновки: виявлені особливості відповіді на терапію в пацієнтів із СПК свідчать про виражену ефективність комплексного лікування, що включає призначення фітотерапії на фоні модифікації способу життя й харчування. Додаткове призначення препарату рослинного походження з багатофакторною дією на систему органів травлення іберогасту, що проявив власну ефективність вже після 4-х тиж терапії, сприяло більш вираженому нівелюванню клінічних проявів СПК після закінчення 8-тижневого курсу лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.064 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Несен А. О. 
Коморбідність при хронічних неінфекційних захворюваннях у пацієнтів стаціонару з високим кардіоваскулярним ризиком [Електронний ресурс] / А. О. Несен, В. А. Чернишов, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо, О. В. Чирва, І. А. Валентинова // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 47-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_4_7
Мета роботи - підвищити ефективність діагностики коморбідної патології серед осіб високого кардіоваскулярного ризику (КВР) шляхом оцінки частоти виявлення хронічних неінфекційних захворювань із визначенням індексів коморбідності. Обстежено ретроспективно історії хвороб 900 хворих на артеріальну гіпертензію з коморбідною патологією, що проходили стаціонарне лікування в ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". За гендерними ознаками хворі були розподілені на 377 (41,9 %) чоловіків та 523 (58,1 %) жінки, середній вік яких становив 57 років. Серед хворих переважали пацієнти з надмірною масою тіла, про що свідчив середній індекс маси тіла (<$E30,6~symbol С~0,2>) кг/м<^>2. Для верифікації осіб підвищеного КВР застосовано Європейські рекомендації (ESC/EAS, 2011) та рекомендації Української асоціації кардіологів (2012) щодо профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. Розрахунок КВР проведено з використанням Riskcalculator (CV-Risk and Prevention); розрахунок індексу коморбідності Charlson проведено за методикою (М.Е. Charlson та співавт., 2012). Висновки: встановлення коморбідності хронічних неінфекційних захворювань та оцінка ступеня впливу поєднаної патології на виживаність пацієнтів високого КВР з визначенням індексу Charlson дозволяє індивідуалізувати прогноз захворювання та надає змогу ретельніше оцінити внесок коморбідної патології у хворобливий стан.
Попередній перегляд:   Завантажити - 165.493 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Фадєєнко Г. Д. 
Можливості прогнозування і профілактики розвитку коморбідності серцево-судинних захворювань і цукрового діабету 2 типу в популяції осіб підвищеного кардіоваскулярного ризику [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, А. О. Несен, О. В. Бабенко // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_4
Мета роботи - оцінити структуру коморбідності ішемічної хвороби серця (ІХС), гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету (ЦД) 2 типу серед осіб високого кардіоваскулярного ризику (КВР), рівень факторів ризику та прогноз. Обстежено 1041-го хворого на ІХС і ГХ, що проходив стаціонарне лікування в ДУ "Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України". За гендерними ознаками хворих було розподілено на чоловіків - 624 (59,9 %) і жінок - 417 (40,1 %), середній вік яких склав (57,4 +- 8,19) року. Для верифікації осіб підвищеного КВР застосовано Європейські рекомендації (ESC/EAS, 2011) та Рекомендації Української асоціації кардіологів (2012) щодо профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Розрахунок КВР проведено з використанням Riskcalculator (CV-Risk and Prevention); розрахунок індексу коморбідності - за методикою Чарлсона. Згідно з критеріями Міжнародної діабетичної федерації (2005, 2011) проведено верифікацію метаболічного синдрому і ЦД 2 типу. У результаті обстеження 1041-го стаціонарного пацієнта з ІХС, ГХ та високим КВР встановлено високу частоту виявлення супутнього ЦД 2 типу, що склала 27,8 % обстежених осіб. Наявність ожиріння (ІМТ <$Esymvol У~30,0> кг/м<^>2) встановлено у 52,1 % осіб з ІХС, ГХ та супутнім ЦД 2 типу, та 39,4 % осіб без ЦД 2 типу. При цьому обвід талії був вище 94 см у чоловіків і 80 см у жінок в 73,3 % осіб із ЦД 2 типу і в 66,4 % осіб без ЦД 2 типу. Коморбідність ІХС із ГХ і ожирінням асоціюється з достовірним підвищенням індексу коморбідності, ризику розвитку супутньої патології печінки, жовчовивідних шляхів, порушень вуглеводного обміну, а також розвитку серцево-судинних ускладнень у осіб із встановленим ЦД 2 типу. У групі осіб з ІХС, ГХ та супутнім ЦД 2 типу оцінюють свою фізичну активність як низьку (тривалість фізичних вправ менше 4 год на тиж) 68,5 % осіб, у групі хворих на ІХС, ГХ без ЦД 2 типу - 61,3 %, p = 0,032. На факт тютюнопаління вказували 8,6 та 8,8 % відповідно, p >> 0,05. На тлі ЦД 2 типу встановлено вищі рівні тригліцеридемії, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності, нижчі рівні холестерину ліпопротеїдів високої щільності, що обгрунтовує більш високі значення коефіцієнта атерогенності, який на тлі ЦД 2 типу становив (3,77 +- 0,09), без ЦД 2 типу - (3,50 +- 0,08), p = 0,03. Нормоліпідемію було діагностовано лише у 4,8 % хворих на супутній ЦД 2 типу і у 11,3 % осіб без ЦД 2 типу. На підставі виявлених особливостей факторів ризику було виділено критерії для одержання індивідуального прогнозу наявності ЦД 2 типу у хворих на ІХС та ГХ, згідно з якими розроблено анкету стратифікації групи пацієнтів з ризиком коморбідності ІХС, АГ та ЦД 2 типу в популяції осіб КВР. Висновки: можливість стратифікації групи пацієнтів з ризиком розвитку ЦД 2 типу на тлі серцево-судинної патології та високого КВР є важливою в межах превентивної медицини, своєчасного призначення лікування і модифікації факторів ризику та способу життя, що надасть змогу запобігти прогресуванню метаболічних порушень і судинних ускладнень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 697.652 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Несен А. О. 
Коморбідні патологічні стани у хворих високого кардіоваскулярного ризику [Електронний ресурс] / А. О. Несен, О. В. Чирва, І. А. Валентинова, М. М. Грунченко, В. Л. Шкапо // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 2. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_34
Попередній перегляд:   Завантажити - 86.798 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Шкапо В. Л. 
Оцінка якості життя у хворих високого кардіоваскулярного ризику з коморбідною патологією [Електронний ресурс] / В. Л. Шкапо, А. О. Несен, О. В. Чирва, О. В. Висоцька, Г. І. Печерська // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 1. - С. 110-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_1_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 89.639 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Несен А. В. 
Умови формування ефективного виробництва в сільськогосподарських підприємствах україни [Електронний ресурс] / А. В. Несен // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2016. - № 3. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbumb_2016_3_15
Визначено фактори, що формують ефективність сільського господарства, специфіку його розвитку за сучасних умов, оцінено вплив на ефективність різних складових діяльності аграрних підприємств. Розглянуто основні чинники забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських (с.-г.) підприємств за умов ринкового господарювання та ринкової економіки. Систематизовано особливості функціонування сільського господарства з позиції забезпечення його ефективності. Оцінено внутрішні та зовнішні чинники формування ефективного виробництва в с.-г. підприємствах України, завдання управління ними з метою забезпечення стабільного економічного зростання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 99.894 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Фадеенко Г. Д. 
Развитие профилактической медицины: отечественный и международный опыт (итоги Всероссийской научно­-практической конференции "Неинфекционные заболевания и здоровье населения России") [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадеенко, А. А. Несен // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 2. - С. 130-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_2_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 281.248 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського